Единицы измерения, применяемые в технике.

Найбільш ранні звістки про заходи, що дійшли до нас, відносяться до глибокої давнини, коли вже щосили розвинулися скотарство і землеробство, виникла писемність, утворилися порівняно великі держави.
За три тисячі років до н. е. в Єгипті вже застосовувалися досить точно встановлені і узаконені одиниці довжини, площі та ваги. Будівництво меліораційних систем, зведення храмів і палаців, спорудження гігантських пірамід було б неможливо без вимірювань.
Майже за дві тисячі років до н. е. у стародавній Азії отримала широке поширення шумеро-вавилонська система мір і ваг. В Греції, починаючи з VI ст. до н. е., і дещо пізніше в Римі, при спорудженні храмів і будівництві доріг і водопроводів також використовувалися порівняно точно встановлені одиниці довжини і ваги.
Руські літописи та інші джерела містять досить докладні відомості про міри та ваги, що мали ходіння на Русі з XI по XVII ст. Зрештою, є багато даних про мусульманських міри і ваги, які застосовувалися з VIII ст. до наших днів.
Подальший бурхливий розвиток цивілізації відкривала все нові і нові фізичні явища, внаслідок чого з’явилася необхідність у позначенні фізичних величин.
Протягом всієї історії розвитку техніки, науковці намагалися систематизувати та уніфікувати одиниці вимірювання, з метою створення єдиної системи вимірювання та спрощення фізичних розрахунків. Без цього утруднювало розвиток торгівлі, промисловості, сільського господарства, будівництво технічних споруд і т. д.
Так у XIX ст. була створена метрична система заходів і в 1875 р. ряд держав і Росія підписали метричну конвенцію. Тоді ж було організовано Міжнародне бюро мір і ваг. Пізніше і США з Англією взяли метричну систему.
Однак, бурхливий розвиток науки і техніки в кінці XIX ст. вимагало нових одиниць вимірювань у знову з’явилися науках і галузях фізики. Так, у 1832 р. К. Гаусс вивів наукові основи одержання й побудови систем одиниць. В якості основних одиниць він вибрав міліметр, міліграм і секунду. Комітет з еталонів замість запропонованих Гауссом дрібних одиниць вимірювань прийняв в якості основних одиниць сантиметр, грам і секунду. Так з’явилася система одиниць СГС. Одиниця сили в цій системі стала діна, а роботи — ерг. Після появи електричних і електромагнітних систем СГСЕ та СГСМ для об’єднання електричних і механічних з’явилася нова система — гаусова система одиниць, також звана СГС.
Слід зазначити, що протягом всієї історії техніки з’являлося безліч систем вимірювань: СГСБ, СГСФ, МКГСС та ін.
У 1901 р. італійський інженер Джорджі запропонував систему одиниць МКС, в якій за основні одиниці прийняті метр, кілограм, секунда.
Десята Генеральна конференція з мір та ваг в 1954 р. вирішила, що Міжнародна система повинна бути універсальною і охоплювати всі галузі вимірювань, і в якості основних одиниць слід прийняти метр, кілограм, секунду, ампер, градус Кельвіна і канделу.
А в 1960 р. одинадцята Генеральна конференція з мір та ваги ухвалила рішення:
а) присвоїти системі, заснованої на шести основних одиниць
найменування «Міжнародна система одиниць»;
б) встановити міжнародне скорочене найменування цієї
системи «SI» (Systeme International, російською СІ — Система Інтернаціональна);
в) ввести таблицю приставки для утворення десяткових кратних і дольних одиниць;
г) утворити 27 похідних одиниць Міжнародної системи
з можливим додаванням в майбутньому і інших похідних одиниць.
Вже після проведення одинадцятої конференції в Міжнародну систему була додана сьома основна одиниця — моль — одиниця кількості речовини.
В даний час на теренах колишнього СРСР в технічній гідравліці застосовують кілька систем одиниць. Найбільш уживані дві з них: технічна МКГСС і міжнародна система СІ.
У системі МКГСС прийняті за основні одиниці довжини — метр (м), сили — кілограм-сила (кгс), часу — секунда (с). 1 кгс являє собою силу, повідомляє 1 кілограму маси (кг) прискорення, що дорівнює прискоренню вільного падіння g—9,8 l м/сек2.
У 1961 р. Комітет стандартів, мір і вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР затвердив ГОСТ 9867-61 «Міжнародна система одиниць СІ.
В якості основних у системі СІ встановлено шість незалежних один від одного одиниць: довжини — метр, маси — кілограм, часу — секунда, сили електричного струму — ампер, термодинамічної температури — кельвін, сили світла — кандела, з яких виводяться одиниці всіх решта похідних фізичних величин.
В системі СІ прийнято, так само, як і для інших систем, одиниць, правило скороченого позначення одиниць вимірювання у вигляді однієї, двох або трьох букв. Одиниці виміру, назви яких утворені іменами вчених, пишуть з прописної (заголовної літери, наприклад, ньютон — Н, паскаль — Па, інші позначення одиниць пишуть малими (малими) літерами. Для всіх позначень одиниць (на відміну від колишніх стандартів і рекомендацій) використовують прямий шрифт.
У механіки і гідравліки, що вивчає закони механіки рідин, основними одиницями СІ є одиниці довжини (метр, м), маси (кілограм, кг) і часу (секунда, з); додатковою одиницею вимірювання плоского кута — радіан (рад).
З наведених похідних одиниць розглянемо одиниці сили, тиску, роботи і потужності:
Ньютон (Н) —сила, що повідомляє тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с2 в напрямку дії сили.
Паскаль (Па)—тиск, що викликається силою 1 Н, рівномірно розподіленої по поверхні площею 1 м2.
Джоуль (Дж) —робота сили 1 Н при переміщенні нею тіла на відстань 1 м у напрямку дії сили.
Ват (Вт)—потужність, при якій робота 1 Дж відбувається за час 1 ц.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *