История развития гидравлики.

Перші гідравлічні системи водопостачання та іригації були відомі людині задовго до нашої ери. Вже у Стародавньому Єгипті та Китаї вміли будувати на річках греблі і водяні млини, зрошувальні системи на рисових полях, в яких використовували водопідйомні машини. У Римі за шість століть до н.е. був побудований водопровід, що свідчить про високої технічної культури того часу. У III ст. до н. е.
Архімед винайшов машину для підйому води, названу «архимедовым гвинтом», яка є прообразом сучасних гідравлічних насосів.
Хоча людина дуже давно вмів використовувати силу вітру, перші пневматичні системи з’явилися набагато пізніше, ніж гідравлічні. Тільки в XVIII ст. н. е. в Німеччині була створена машина для «руху повітря і газу».
У міру розвитку науки і техніки удосконалювалися гідравлічні та пневматичні системи і значно розширювалася сфера їх практичного застосування.
В даний час гідравлічні та пневматичні системи використовують водопостачання і меліорації, машинобудуванні та металургії, на всіх видах транспорту та в будівництві.
Особливо важливу роль у розвитку сучасної техніки грають гідравлічні і пневматичні приводи як основний засіб механізації і автоматизації технологічних процесів і процесів управління різними об’єктами. В якості виконавчих пристроїв такі приводи застосовують у верстатах і автоматичних лініях, роботів і маніпуляторів, системах керування автомобілем, літаком і т. п.
Очевидно, що технічне удосконалення гідравлічних і пневматичних систем не могло відбуватися без фундаментальних наукових розробок, початок яким поклав трактат Архімеда «Про плавання тіл».
У XV—XVII ст. у працях Леонардо да Вінчі, Р. Галілея, І. Ньютона були сформульовані окремі закони рівноваги і руху рідини, а в середині XVIII ст. Д. Бернуллі і Л. Ейлера заклали теоретичні основи гідромеханіки як науки.
У XIX—XX ст. гідромеханіка отримала подальший розвиток у працях Дж. Р. Стокса, О. Рейнольдса, Н. Е. Жуковського, Н. П. Петрова, Л. Прандтля та інших вчених.
Цей період характеризується бурхливим розвитком техніки, і тому в працях по гідромеханіці велика увага приділяється питань, що становлять практичний інтерес.
Сформувався розділ гідромеханіки, розглядає закони рівноваги і руху рідини у відкритих і закритих руслах та способи їх застосування для розв’язання технічних задач. Цей розділ гідромеханіки отримав назву «гідравліка».
Саме гідравліка як прикладна наука спільно з термодинамікою і газової динамікою, що вивчає закони руху газу, є науковою основою для розрахунку і проектування сучасних гідравлічних та пневматичних систем і їх елементів.