Насос шестеренный НШ, схема, чертёж, принцип работы, устройство.

Шестеренні насоси і гідромотори завдяки простій конструкції і надійності в роботі широко поширені в гідроприводах дорожніх машин. Принцип дії шестеренного насоса (рис.1)насос НШ полягає в наступному.
Дві шестерні рівної ширини ведуча 1 і ведена 2 знаходяться в зачепленні і розташовані в корпусі 3 з мінімальним радіальним зазором. До торцевих поверхонь шестерень прилягають бічні стінки насоса. При обертанні шестерень рідина, що заповнює западини між зубцями, переноситься шестернями по внутрішній поверхні корпусу (показано стрілками) з порожнини всмоктування А в порожнину нагнітання Б.
Об’ємний ККД в основному залежить від витоків робочої рідини через зазори, утворені головками зубів і корпусом насоса, а також між торцевими поверхнями шестерень і бічними стінками корпусу. Крім того, додатково виникають витоку по лінії контакту зубів. Щоб зменшити радіальні витоку, зазор між шестернями і корпусом насоса роблять мінімальним, а для зниження торцевих витоків бічні стінки автоматично притискаються до торцевих поверхонь шестерень рідиною під робочим тиском. Максимальне значення ККД шестеренних насосів — 0,8…0,95.
насос НШ
У шестеренном насосі-гідромоторі (рис. 2) провідна 8 і ведена шестерні 9 виготовлені заодно з валами і укладені в алюмінієвий корпус 6. Корпус закритий кришкою 2, привернутой до нього гвинтами 11. Опорними підшипниками ковзання для валів служать «плаваючі» бронзові втулки 5 і 7. Одночасно вони виконують роль опорних підшипників для торців шестерень 8 і 9. Між кришкою і корпусом прокладена ущільнювальне кільце 13 з маслостійкої гуми.
Для попередження витікання робочої рідини і захисту втулки 5 від попадання пилу і бруду встановлено ущільнення 4, фіксується стопорним 1 і опорним 3 кільцями. Крім того, у кришці виконані розточування, які вводять додаткові ущільнювальні кільця 12. Передні бронзові втулки 5 можуть переміщатися уздовж валів-шестерень. Втулки автоматично притискаються до шестерням незалежно від їх зносу шляхом подачі робочої рідини під тиском в торець втулки. Цим досягається високий ККД насоса-гідромотора і збільшується термін його служби.
Щоб уникнути перекосу втулок з-за нерівномірного навантаження в зоні камер всмоктування і нагнітання, з боку всмоктувальної камери встановлена фігурна розвантажувальна пластина 10, обтягнута по контуру гумовим кільцем. Пластину розташовують між кришкою 2 і втулками 5. Між спряженими поверхнями втулок 5 і 7 для спрощення складання передбачений зазор 0,1…0,15 мм. Після складання цей зазор примусово вибирають, повертають втулки і фіксуючи їх дротами 15, вставленими в отвори втулок. Робоча рідина, що просочилася уздовж валів, надходить через отвір в кришці 2 і отвір в веденої шестірні в порожнини, сполучені з камерою всмоктування. До бічних поверхонь корпусу насоса-гідромотора кріплять гвинтами всмоктуючий і нагнітальний патрубки.
Отвір великого діаметру під всмоктувальним патрубком зазначено на корпусі написом «Вхід». Насоси можуть бути використані як для лівого, так і правого обертання. Щоб змінити напрямок обертання, міняють місцями ведучу і ведену шестерні, переставляють втулки так, щоб їх положення і напрямок розвороту стику і дротів було таким же, як у задніх втулок, а потім повертають кришку 2 на 180°. Не можна змінювати напрямок входу і виходу в насос, так як це може призвести до витіснення робочої рідиною сальника провідної шестерні. В корпусі насоса-гідромотора зроблено конічне різьбовий отвір 14 для відводу просочилася робочої рідини при використанні гідромашини в режимі гідромотора. У цей отвір ввертають штуцер, до якого прикріплюють дренажний трубопровід, що з’єднує внутрішню порожнину корпусу з баком гідравлічної системи.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *